Різниця між загальним катодом і загальним анодом

У сучасних електронних пристроях ми часто чуємо терміни «загальний катод» і «загальний анод», які стосуються типу екрану дисплея. Ці терміни дуже важливі для розуміння, оскільки вони впливають на те, як ми використовуємо різні види електронних дисплеїв і взаємодіємо з ними.

Дисплей із загальним катодом, також відомий як спільний негативний дисплей, має всі світлодіоди (світлодіоди), з’єднані паралельно, а негативний бік з’єднаний з одним спільним катодом. Потім катод заземлюється на джерело живлення, яке посилає струм до кожного світлодіода, щоб він загорівся. Звичайний катод зазвичай використовується в світлодіодних дисплеях, ним легко керувати, що дозволяє легко вимикати або вмикати окремі сегменти.

У сучасній електроніці ми можемо зустріти два різних типи екранів дисплея: загальний анод і загальний катод. Обидва типи екранів дисплеїв використовуються для керування яскравістю та кольором окремих світлодіодів, але вони відрізняються певним способом, яким вони це виконують.

З іншого боку, загальний анодний дисплей відноситься до спільного позитивного дисплея. У цьому типі дисплея всі світлодіоди з’єднані паралельно, а позитивна сторона підключена до одного спільного анода. Потім анод підключається до джерела живлення, щоб кожен світлодіод міг живитися одночасно. Дисплеї зі звичайним анодом використовуються переважно в рідкокристалічних екранах, забезпечуючи яскраве та чітке зображення.

Однією з переваг дисплея зі звичайним анодом є те, що він споживає менше енергії порівняно з дисплеєм із звичайним катодом. Це пояснюється тим, що світлодіоди працюють ефективніше, вмикаючи частини екрана лише за необхідності. Це призводить до меншого енергоспоживання, довшого терміну служби дисплея та зменшеного розсіювання тепла, що робить його ідеальним для портативних пристроїв, таких як смартфони та планшети.

Дисплеї із загальним катодом, як випливає з назви, мають спільний катод. Це означає, що всі світлодіоди на дисплеї підключені до одного катода, тоді як аноди підключені до окремих контактів, якими керують окремо. Коли анод активується, він посилає струм через світлодіод і виходить через катод, змушуючи його загорятися. Оскільки катод є спільним для всіх світлодіодів, одночасно можна активувати лише один світлодіод.

З іншого боку, дисплеї із загальним анодом мають спільний анод. Це означає, що всі світлодіоди на дисплеї з’єднані з одним анодом, тоді як катоди з’єднані з окремими контактами, якими керують окремо. Коли катод активований, він дозволяє струму протікати через світлодіод до анода, змушуючи його світитися. Оскільки анод є спільним для всіх світлодіодів, одночасно можна активувати лише один світлодіод.

Різниця між цими двома типами дисплеїв полягає насамперед у способі керування ними. Звичайні катодні дисплеї вимагають високого рівня точності, щоб отримати правильний час і запобігти одночасному засвічуванню кількох світлодіодів. Дисплеї зі звичайним анодом, навпаки, вимагають дещо нижчого рівня точності, але потребують складнішої схеми.

Загалом, вибір між дисплеєм із загальним катодом і загальним анодом залежить від конкретного застосування та складності необхідної схеми. Обидва типи дисплеїв мають свої переваги та недоліки, і кваліфікований розробник електроніки може максимально використати будь-який тип для створення ефективних і переконливих візуальних дисплеїв для різноманітних електронних пристроїв.